Шавуот: малі піднялись до небес, а небеса зійшли до землі

Для кожного єврея однією з найвеличніших подій в історії нашого народу та людства у цілому став день Синайського Одкровення. У цей день в 2448 році від створення світу (1312 р. до н.е.) Б-г дарував євреям Тору та Десять Заповідей – морально-етичні засазди усієї людської цівілізації. Отже, ми у цей день святкуємо Шавуот. Назва “Шавуот” дана у Торі й буквально означає “тижні”. Пов’язано це з тим, що його святкують після відліку сьоми тижнів, починаючи з другого дня Песаху. У Талмуді використовуєтсья також назва Ацерет (“свято, що завершує”), яке означає ідею, що ккаже – день дарування Тори нерозривно пов’язаний з днем  нашого визволення з рабства.

Сутність Синайського Одкровення може бути визначена словами самого царя Давида про те, що у момент дарування Тори небеса зустрілись із землею: “малі ці піднялись до небес, а небеса зійшли до землі”.

Так, Шавуот святкується як річниця Синайського Одкровення, але це не єдина важлива подія, пов’язана із цим днем. Шостого сивану, у Шавуот, відійшов у кращий світ цар Давид, псалмоспівак та засновник царської династії, вінцем якої стане Машиах. А два з половиною століття назад до цих подій приєдналось третє – помер засновник хасидизму, рабі Ісраель Баал-Шем-Това.

Історія Давида містить два важливих момента: по-перше, він був першим царем, який керував усім народом Ізраїля та заснував вічну династію єврейських царів, до якої, врешті решт, повернеться влада. По-друге, хоча честь побудувати Храм була отримана його сином, Шломо, Давид спроектував Храм та заклав його засади. Обидві ці заслуги (царство та Храм) характеризують діяльність Давида як безперервне зусилля, спрямоване на те, щоб підвищити статус землі й людини та приблизити їх до Всевишнього.

Баал-Шем-Тов присвятив своє життя тому, щоб наблизити небеса, залучити Б-жественне до світу, приблизити Б-га до людей. Власне, сама сутність вчення хасидизму у тому, аби зробити присутність Б-га у світі (за його волею утаємничене від людини) явним, очевидним та відчутним для кожного.

Хасидська історія розповідає, як один з мудреців на довгий час покинув домівку та молоду дружину для того, щоб навчатися в Межирече у рабі Дов-Бера – учня Баал-Шем-Тора. Після того, як він повернувся додому, на саркастичне запитання батька дружини “Що ти робив стільки часу?”, – він відповів: “Там я познав, що Б-г є!”. Здивований та розчарований батько дружини покликав кухарку та запитав її чи є Б-г, на що та впевнено відповіла: “Так, господаре мій, Б-г є”. Батько дружини повернувся до зятя та зухвало зауважив: “Бачиш, чи варто було заради цього кидати домівку? Адже кухарка вірує у Б-га!” На що зять відповів: “Вона каже, что Б-г існує, а я це знаю”.

Саме цьому історія євреїв, що міститься між двома найважливішимим віхами – даруванням Тори та приходом Машиаха – нерозривно пов’язує першу подію (святкується у Шавуот) з царем Давидом та Баал-Шем-Товом. Саме вони зробили більш за все в єврейській історії, щоб зустріч неба та землі відбулась, щоб “малі піднялись до небес, а небеса зійшли до землі”. Відомо, що день смерті праведника не є жалобою, а є святом. Для царя Давида та Баал-Шем-Това це – Шавуот.

Отже й ми вітаємо наших дорогих хеседців – підопічних, волонтерів та співробітників – зі святом Шавуот! Хай Б-г чує ваші молитви та дарує кожному милість, благоденствування, мир та любов!

Хаг Шавуот самеах!

Читай також

Архів